Захід об’єднав представників Церков різних юрисдикцій, державних інституцій, експертного середовища, медіа та громадянського суспільства. Участь у дискусії взяли також учасники з різних регіонів України, які долучилися онлайн.
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
Метою зустрічі стало створення майданчика для чесного та професійного обговорення складних питань державно-церковних відносин у контексті війни та пошуку практичних шляхів порозуміння в українських громадах, пише sofiyske-bratstvo.org.
Учасників привітала модератор зустрічі, член правління братства Марина Бурдейна, підкресливши важливість цієї зустрічі як простору для діалогу. Голова правління братства свящ. Олександр Сорокін наголосив, що сьогодні особливо потрібні формати, які дозволяють не лише висловитися, а й почути одне одного.
Панель 1. Право та держава у сфері релігійних відносин
Модераторка першої панелі — релігійна публіцистка Тетяна Деркач — окреслила багатошаровість нинішніх державно-церковних відносин. Вона наголосила, що повномасштабна війна різко загострила питання релігійної свободи, суспільної довіри та взаємної відповідальності, а також застерегла від втрати ціннісних орієнтирів українського суспільства.
Єпископ Михаїл, Екзарх Вселенського Патріарха в Україні, наголосив на необхідності чіткого розмежування компетенцій Церкви й держави. Надмірне втручання одних інституцій у сферу інших призводило в історії до конфліктів, а нині може лише посилити розкол і вразливість суспільства. Владика підкреслив: Церква не повинна реагувати на війну радикалізацією, а має зберігати моральну зрілість і турботу про людей.
Радниця заступника керівника Офісу Президента України Віта Титаренко звернула увагу на морально-етичний вимір державних рішень у сфері релігії. За її словами, у контексті війни важливо не допустити «колективної відповідальності» та не перетворити захист безпеки на інструмент тиску на віруючих. Особи, які стали носіями ворожих наративів, потребують часу для просвіти — інакше вони можуть опинитися в «катакомбах» і втратити будь-який діалог із державою.
Голова Державної служби з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський наголосив, що держава зобов’язана водночас захищати національну безпеку й гарантувати свободу совісті. Закон про афіліацію не спрямований проти вірян, а проти інституційної залежності від центру в країні-агресорі. Держава не повинна втручатися у богословські питання, але має право вимагати прозорості та відповідності правовому полю.
Максим Васін, член експертної ради ДЕСС, директор із міжнародної адвокації ІРС, зосередив увагу на міжнародних стандартах та юридичних ризиках. Він наголосив, що важливо уникнути радикальних рішень, які можуть призвести до ізоляції або підпільного існування частини громад — це лише поглиблює кризу та створює простір для зовнішніх маніпуляцій.
Панель 2. Суспільство, Церква та громади: практичні шляхи порозуміння
Другу панель модерував доктор філософських наук проф. Геннадій Христокін, наголосивши, що вона присвячена виробленню практичних механізмів діалогу та мирного співіснування у громадах.
Начальник відділу у справах релігії ДЕСС В’ячеслав Горшков підкреслив, що держава повинна забезпечити рівні умови для всіх релігійних організацій і діяти не карально, а стратегічно. Він застеріг, що прямі заборони лише відштовхують групи у «підпілля», де зникає можливість діалогу.
Проф. Андрій Смирнов, доктор історичних наук, НаУ «Острозька академія», наголосив на відсутності офіційного міжюрисдикційного діалогу і запропонував для обговорення альтернативу екзархату Вселенського Патріархату в Україні – православну митрополію в подвійному підпорядкуванні Вселенського патріарха Варфоломія і митрополита Київського Епіфанія. Він також зосередився на питанні того, хто може бути арбітром у складних міжправославних процесах в Україні. А. Смирнов підкреслив, що держава не здатна й не повинна «вирішувати всі проблеми» між Церквами, адже це патерналістський підхід, який не працює.
Член Правління Софійського братства свящ. Ростислав Хрупчик говорив про відповідальність священнослужителів. На його думку, мирне співіснування неможливо імпортувати згори — воно народжується у парафіях, через щоденну поведінку духовенства. Якщо громади відчужуються або йдуть у тінь, зникає простір довіри та взаємного впливу.
Головний редактор YouTube-каналу «Віче» Ілона Соколовська наголосила на ролі медіа в зниженні напруги. Медіа можуть або підтримати культуру діалогу, або підживити конфлікти, особливо якщо локальні інциденти подаються як загальнонаціональні. Важливо створювати пояснювальні формати та уникати сенсаційності.
За результатами зустрічі учасники дійшли кількох важливих висновків:
- Діалог — ключ до збереження суспільної єдності в умовах війни.
- Держава має діяти виважено, дотримуючись балансу між безпекою та релігійною свободою.
- Церква несе особливу відповідальність за недопущення радикалізації та за свідчення християнських цінностей.
- Локальні ініціативи — найефективніший механізм для налагодження миру між громадами.
- Медіа повинні залишатися майданчиком для чесної розмови, а не інструментом загострення.
Софійське братство висловлює вдячність усім учасникам за конструктивну дискусію та підтримку. Діалог триває.
Джерело: sofiyske-bratstvo.org
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут